Бухгалтерський баланс.

Тема: Бухгалтерський баланс. 1.Економічний зміст, будова і призначення балансу. 2.Структура балансу, оцінка його статей. 3.Типи змін в балансі під впливом господарських операцій.
	Питання 1. Оперативне управління господарюючим суб'єктом вимагає достовірних і точних даних про стан і наявність господарських засобів, їх склад і розміщення, а також про джерела їх формування і цільове призначення. Таку інформацію, узагальнену і згруповану певним чином, отримують за допомогою бухгалтерського балансу. Слово "баланс" (лат. bis — двічі, lans — чаша терезів) означає дві чаші, як символ рівноваги. Загальне і широке його використання розпочинається з XIV ст. в Західній Європі, зокрема Італії і Німеччині. Баланс — це метод відображення стану господарських засобів (майна) за їхнім складом і джерелами утворення у вартісній оцінці на певну дату. За формою баланс — таблиця, на лівій стороні якої відображають склад і розміщення господарських засобів і яка називається активом, а на правій стороні, що називається пасивом, відображають джерела формування господарських засобів. Слова "актив" і "пасив" означають відповідні сторони бухгалтерського балансу. Питання 2. Бухгалтерський баланс схематично можна зобразити так: Баланс Актив Пасив Склад і розміщення господарських засобів Сума Джерела утворення господарських засобів Сума У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприємства та джерела їх формування об'єднані в економічно однорідні групи, які називають статтями балансу. Статті балансу мають загальну назву, окремий код, їх записують окремими сумами. Статті бухгалтерського балансу поділяють на активні (ті, що розміщені в активі балансу) і пасивні (ті, що розміщені у пасиві балансу).         Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображено у вартісній оцінці одні й ті ж господарські засоби, тільки згруповані за різними ознаками: в активі — за складом і розміщенням, у пасиві — за джерелами їх формування. Кожна група господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, відображене в пасиві балансу. Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених при його складанні. Форма діючого в Україні бухгалтерського балансу та порядок його заповнення регулюються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Актив балансу складається з чотирьох розділів, а пасив — з п'яти розділів, у яких згруповано економічно однорідні засоби і джерела так, щоб з найбільшою ясністю простежувався взаємозв'язок між складом господарських засобів в активі та джерелами їх формування в пасиві балансу. Це істотно підвищує пізнавальні якості балансу, полегшує контроль та забезпечує аналіз фінансового стану підприємства. У І розділі активу балансу "Необоротні активи" об'єднано статті: нематеріальні активи, основні засоби за первісною та залишковою вартістю (остання включається до валюти балансу), довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи. У II розділі активу балансу "Оборотні активи" подають дані про грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу. До цього розділу належать: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, товари, векселі одержані, дебітори, грошові кошти і їх еквіваленти.           У III розділі активу балансу "Необоротні активи, утримувані для продажу та групи вибуття" подають інформацію про  вартість тих необоротних активів, які призначені для реалізації. У І розділі пасиву балансу "Власний капітал" відображають власний капітал підприємства, що дорівнює частині активу підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань. До власного капіталу відносять: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток. Власний капітал є важливим джерелом активів підприємства. У II розділі пасиву балансу "Довгострокові зобов'язання і забезпечення» подають інформацію про залучені кошти банків, шляхом випуску підприємством облігацій на довгостроковій основі з нарахуванням відсотків. Це зобов'язання, які будуть погашені в строк більше одного року .В цьому розділі також відображають довгострокові забезпечення виплат і зобов’язань. У IІІ розділі пасиву балансу "Поточні зобов'язання і забезпечення" відображають зобов'язання, які будуть погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу. Це зобов'язання за одержаними кредитами банку, виданими підприємством векселями, кредиторською заборгованістю за товари, роботи і послуги, поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом, зі страхування, оплати праці тощо, а також поточні забезпечення виплат. В 1У розділі пасиву балансу "Забезпечення, пов’язані з необоротними активами ,утримуваними для продажу та групами вибуття» відображаються  забезпечення пов’язані з реалізацією необоротних активів. Отже, розглянута структура бухгалтерського балансу дає змогу пізнати підприємство, дати характеристику стану господарських засобів і джерел їх формування на звітну дату в грошовому вимірнику. Питання 3. Бухгалтерський баланс, як відомо, відображає в узагальненому грошовому вимірнику стан засобів підприємства та джерел їх формування на певну дату. Проте у процесі господарської діяльності відбуваються безперервний рух засобів, зміна їхнього складу, розміщення та зміни в джерелах їх формування. Господарські засоби та їх джерела під впливом господарських операцій збільшуються або зменшуються, що приводить і до зміни окремих статей балансу в активі й пасиві. У деяких випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей балансу або зникнення інших. Перший тип операцій, який спричиняє зміни тільки в активі балансу: одна стаття активу збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу не змінюється. До операцій такого типу належать: видача готівки з каси підзвітним особам, надходження заборгованості від дебіторів у касу чи на рахунки в банку, оприбуткування готової продукції з виробництва, відпуск сировини і матеріалів у виробництво та ін. Другий тип операцій, який спричиняє зміни тільки в пасиві балансу: одна стаття пасиву збільшується, а друга зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу не змінюється. До операцій такого типу належать: утримання податків та інших платежів із заробітної плати працівників, що підлягає перерахуванню до бюджету, оплата заборгованості постачальникам за рахунок отриманих кредитів банків, формування резервного капіталу за рахунок прибутку, операції з переоформлення кредиторської заборгованості у боргові зобов'язання (векселі) та ін. Третій тип операцій, який спричиняє зміни в активі й пасиві балансу на одну й ту саму суму в сторону збільшення. Це, як правило, операції пов'язані з додатковим залученням господарських засобів (майна, запасів, коштів) в оборот підприємства. До операцій такого типу можна віднести: отримання і зарахування кредиту наданого банком, нарахування заробітної плати працівникам з одночасним віднесенням її на витрати виробництва, розрахунки за авансами одержаними, векселями виданими та ін. Четвертий тип операцій на балансі, який спричиняє зміни в активі й пасиві балансу на одну й ту саму суму в сторону зменшення. Це, як правило, операції, пов'язані з вибуттям активів підприємства з господарського обороту. До операцій такого типу належать: виплата заробітної плати, дивідендів працівникам, погашення кредиторської заборгованості за одержані товари і матеріали, перерахування до бюджету податків і платежів та ін. Розглянуто чотири типи операцій, які охоплюють всі можливі варіанти змін у балансі й дають змогу зробити такі висновки. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігається після будь-якої операції, у цьому і полягає контрольний прийом подвійного відображення операцій.
	Нормативні та регулюючі документи 1.    1.  Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 966-XIV. 2.    2.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності",'затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87. 3.   3.   Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2000 р. № 131). Контрольні запитання й завдання 1.     1. Розкрийте сутність та економічне значення балансового методу. 2.     2. Дайте характеристику будови бухгалтерського балансу. 3.     3. Чим відрізняється структура балансу у вітчизняній та світовій практиці? 4.      4. загальні вимоги до розкриття статей балансу на основі П(С)БО 2 "Баланс". 5.     5. Якою с структура активу балансу? 6.     6. У чому полягає зміст розділу "Необоротні активи»? 7.     7. Охарактеризуйте сутність та складові елементи розділу "Оборотні активи". 8.     8. Якою є структура пасиву балансу? 9.      9.У чому полягає зміст розділу "Власний капітал"? 10.  10.Як відображаються залучені джерела фінансування у структурі балансу? 12. 11. У чому суть довгострокових і поточних зобов'язань і забезпечень? 13.  12.Як впливають господарські операції на баланс? 14.  13.Назвіть типи господарських операцій. 15.  14.У чому полягає теоретичне та практичне значення класифікації господарських операцій? 16.  15.Обґрунтуйте важливість правильного читання балансу в сучасних умовах господарювання. 17.  16.Які є основні балансові співвідношення (рівняння)? У чому полягає їх економічний зміст. 18.  17.Охарактеризуйте баланс як основне джерело економічного аналізу. Проблемні питання 1.      1.Необхідність балансу як елементу методу бухгалтерського обліку. 2.      2.Порівняльний аналіз структури балансу у вітчизняній та світовій практиці. 3.      3.Чому різні типи господарських операцій впливають на величину і структуру балансу? 4.      4.Перспективи розвитку теорії бухгалтерського балансу як елементу методу бухгалтерського обліку. Вправи для самостійної роботи Вправа 1. На підставі наведених даних складіть баланс підприємства (грн): 1) поточний рахунок — 9500; 2) виробничі запаси — 19 400; 3) основні засоби — 113 820; 4) прибуток — 3900; 5) статутний капітал — 135 000; 6) розрахунки з оплати праці — 3700; 7) розрахунки з дебіторами — 130; 8) розрахунки з підзвітними особами — 20; 9) розрахунки з кредиторами — 270. Вправа 2. Визначте вплив кожної з наведених операцій на бухгалтерський баланс та вкажіть тип операцій (грн): придбано товари в кредит — 200; відпущено зі складу матеріали у виробництво — 1000; виплачено заробітну плату персоналу — 2500; оприбутковано безоплатно основні засоби — 23 000; нараховано заробітну плату робітникам основного виробництва — 13 000; зараховано на поточний рахунок позику банку — 5000; повернуто залишок невикористаних підзвітних сум — 270. Вправа 3. Необхідно скласти початковий і кінцевий баланс, а також визначити вплив кожної з наведених операцій на бухгалтерський баланс та вказати тип операцій: 1) у бухгалтерському балансі підприємства станом на 31 березня поточного року відображено такі статті (грн): статутний капітал — 18 800; позика банку — 2000; кредитори — 1700; прилади — 3500; транспортні засоби — 4200; товари — 4950; дебітори — 3280; поточний рахунок в банку — 6450; готівка в касі — 120; 2) протягом квітня поточного року підприємство здійснило такі операції (грн): зараховано на поточний рахунок кошти від дебіторів у погашення заборгованості — 3000; придбано запасні частини — 600; погашено з поточного рахунка заборгованість перед кредиторами — 1000; видано з каси готівку підзвітній особі — 100; з поточного рахунка кошти надійшли в касу підприємства — 200; отримано позику банку — 4000; нараховано заробітну плату робітникам основного виробництва — 1000; повернуто залишок невикористаних підзвітних сум — 20; повернуто позику банку — 2000.

Тема: Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис.

1.Економічний зміст і будова бухгалтерських рахунків.

2.Суть подвійного відображення господарських операцій на бухгалтерських рахунках.

3.Синтетичні та аналітичні рахунки, взаємозв’язок між ними.

4.Узагальнення даних бухгалтерського обліку за допомогою оборотних відомостей.

Питання 1. Необхідність використання бухгалтерських рахунків:

•   Відображення господарських операцій у бухгалтерському балансі недоцільно і технічно складно, оскільки після кожної операції доводиться складати новий баланс.

•   Баланс як моментний показник складають на звітне число місяця і він не містить узагальненої інформації про рух кожної групи засобів і їх джерел.

•   Бухгалтерський баланс дає оцінку активів тільки у грошовому вимірнику, а облік, наприклад, матеріальних цінностей потребує ще й натуральних вимірників.

Тому поточний облік стану і змін господарських  засобів та їхніх джерел, самих господарських процесів у діяльності підприємства забезпечується за допомогою системи рахунків.

Рахунки — це один з елементів методу бухгалтерського обліку, спосіб групування і поточного відображення за певними ознаками наявності та руху засобів підприємства і їхніх джерел, господарських процесів і результатів діяльності.

Значення бухгалтерських рахунків:

•         За допомогою рахунків здійснюється систематизація господарських операцій за економічно однорідним змістом в якісно однорідні групи.

•         За якісно однорідними групами обліковується наявність і рух господарських засобів і джерел їх утворення.

•         Здійснюється поточний контроль за господарськими операціями, що відбуваються.

У результаті господарської діяльності активи та джерела їх утворення можуть збільшуватися або зменшуватися. Таке збільшення або зменшення на рахунках відображається окремо. Тому рахунки бухгалтерського обліку прийнято зображати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої позначають умовним терміном дебет (він винен), а праву — кредит (він вірить). Назву рахунка пишуть посередині.

Щоб мати повне уявлення про обліковий об'єкт, на кожному рахунку показують початковий стан засобів або їх джерел на певний момент часу, що називається початковим залишком, або початковим сальдо. Слово "сальдо" походить від італ. “saldo”, що означає "розрахунок". Маючи інформацію про початкове сальдо об'єкта та зміни протягом звітного періоду, визначають сальдо на кінець звітного періоду.

Для забезпечення контролю за господарською діяльністю підприємства важливо мати відомості не тільки про залишки про засобі та їх джерел, але й про обсяг господарських операцій за звітний період, тобто величину здійснених оборотів. Тому періодично, як правило в кінці місяця, підраховують підсумки записів операцій за дебетом і кредитом рахунків, які називають оборотами за рахунками.

Підсумки записів за дебетом рахунка називають дебетовим оборотом, підсумки записів за кредитом рахунка — кредитовим оборотом.

Залежно від обліку активів чи джерел їх утворення бухгалтерські рахунки поділяють на активні та пасивні.

Активні рахунки призначені для обліку наявності та руху активів і відкриваються для статей балансу, які знаходяться в активі бухгалтерського балансу ("Основні засоби", "Нематеріальні активи", "Виробничі запаси", "Товари", "Каса", "Рахунки в банках", "Розрахунки з покупцями та замовниками" тощо).

Пасивні рахунки призначені для обліку наявності та зміни джерел утворення господарських засобів і відкриваються для статей балансу, що містяться в пасиві балансу ("Статутний капітал", "Резервний капітал", "Довгострокові позики", тощо).

При відкритті рахунків у них записують початкові сальдо на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські засоби розміщені в лівій стороні балансу - активі, то і сальдо в активних рахунках записують зліва в дебеті рахунка.  Так як джерела господарських засобів відображають у балансі з правої сторони, то і сальдо в пасивних рахунках записують справа у кредиті рахунка.

 Отже, активні рахунки завжди мають дебетове сальдо, а пасивні рахунки - кредитове, що засвідчує тісний взаємозв'язок між балансом і рахунками.

Можна сказати, що баланс складають за даними рахунків. При чому сума всіх дебетових залишків (сальдо) активних рахунків відображає загальну вартість господарських засобів і дорівнює підсумку активу балансу. Відповідно, сума всіх кредитових залишків (сальдо) пасивних рахунків відображає загальний обсяг джерел засобів і дорівнює підсумку пасиву балансу.

В активних рахунках, де залишок завжди дебетовий, збільшення господарських засобів відображається за дебетом, а зменшення — за кредитом.

У пасивних рахунках, де залишок завжди кредитовий, збільшення джерел відображають за кредитом, а зменшення — за дебетом.

У системі бухгалтерського обліку використовується невелика група активно-пасивних рахунків , на яких одночасно обліковують засоби господарства і джерела їх утворення, тому вони поєднують ознаки активних і пасивних рахунків (“Розрахунки з покупцями і замовниками”, “Розрахунки з постачальниками і підрядниками”, “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки”). Залишки на таких рахунках визначають в розрізі кожного окремого аналітичного рахунка.

Отже, ознайомлення з будовою рахунків показало, що дебет і кредит активних і пасивних рахунків мають різне значення. Це випливає із суті господарських засобів і джерел їх утворення.

Питання 2. Економічна суть господарської операції полягає в тому, що вона викликає подвійні й рівновеликі зміни засобів та джерел їх формування. Двоїстий характер господарської операції зумовлює необхідність відображення її на рахунках методом подвійного запису.Подвійний запис — метод, що випливає з економічної суті відображення операцій, кожна з яких обумовлює зміни у двох частинах: в активі одночасно, у пасиві чи в активі, пасиві одночасно. Це важливий принцип однакового відображення господарських операцій на рахунках.

Відображення кожної господарської операції двічі, за дебетом одного і за кредитом другого рахунків в одній і тій же сумі називають подвійним записом.

Взаємозв'язок між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису, називається кореспонденцією рахунків, а такі рахунки кореспондуючими.

 Як синонім кореспонденції рахунків використовують терміни: бухгалтерська проводка, бухгалтерське проведення, контировка.

Правильна кореспонденція рахунків має велике значення для організації бухгалтерського обліку, його достовірності й правильності, оскільки на перший план виступають сутність господарської операції і її правдиве відображення на рахунках. Тому з метою забезпечення єдиних підходів до відображення операцій розробляють інструкції і типові кореспонденції рахунків. їх наводять у спеціальних довідниках і в коментарях до плану рахунків.

Питання 3. Залежно від обсягів інформації і рівня узагальнення рахунки бухгалтерського обліку поділяють на синтетичні і аналітичні.

Рахунки бухгалтерського обліку, які відкриваються на підставі статей балансу для обліку господарських засобів та їх джерел, містять загальні (синтетичні) показники у грошовій оцінці. Термін "синтетичний" походить від лат. syntesis, що означає зведений, узагальнений, об'єднання в одне ціле окремих елементів.

Щодо рахунків бухгалтерського обліку то синтетичними називають рахунки призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику. Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при складанні бухгалтерського балансу та інших форм фінансової звітності.

Так, рахунок "Основні засоби" відображає наявність і рух основних засобів підприємства (земельні ділянки, будинки і споруди, машини та обладнання, транспортні засоби тощо); рахунок "Виробничі запаси" — наявність і рух матеріальних цінностей даної групи (сировина і матеріали, паливо, будівельні матеріали, запасні частини тощо).

Однак для оперативного управління підприємством, здійснення контролю за збереженням і використанням ресурсів проведення узагальненої інформації недостатньо, потрібна детальна інформація про конкретні види засобів, їх джерел, а також господарських процесів. Таку інформацію одержують за допомогою аналітичних рахунків.

АНАЛІТИЧНІ РАХУНКИ

•         Рахунки призначені для обліку наявності і руху конкретних видів засобів, їх джерел і господарських процесів.

•         Рахунки для докладної характеристики об'єктів обліку, в яких крім грошового вимірника використовуються натуральні й трудові вимірники.

Термін "аналітичний" походить від лат. analysis— розкладання, розчленування цілого на складові (елементи).  Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називається аналітичним. Наприклад, до синтетичного рахунка "Розрахунки з оплати праці" відкривають аналітичні рахунки за прізвищами працівників, "Готова продукція" — за видами готової продукції тощо. Кількість аналітичних рахунків за відповідним синтетичним рахунком визначається залежно від наявності об'єктів обліку і поставлених завдань з деталізації.

Синтетичні рахунки конкретизуються в аналітичних рахунках. Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний взаємозв'язок, оскільки на них на підставі одних і тих же документів відображаються одні й ті самі операції, але з різним ступенем деталізації: на синтетичному рахунку відображається загальна сума, а на його аналітичних рахунках — часткові суми.

У цьому випадку вдаються до додаткового групування однорідних аналітичних рахунків у межах синтетичного рахунка для отримання узагальнених показників. Таке групування здійснюється за допомогою субрахунків.

СУБРАХУНОК

•         Це синтетичний рахунок другого порядку.

•         Це рахунок, який об'єднує відповідні групи аналітичних рахунків, і в свою чергу узагальнюється синтетичним рахунком.

Так, на синтетичному рахунку "Виробничі запаси" аналітичні рахунки групують за субрахунками: "Сировина і матеріали", “Напівфабрикати”, "Паливо", "Тара і тарні матеріали", "Будівельні матеріали", "Запасні частини" тощо.

 Синтетичний рахунок "Розрахунки з різними дебіторами" включає субрахунки "Розрахунки за виданими авансами", "Розрахунки з підзвітними особами", "Розрахунки за нарахованими доходами" тощо.

Отже, взаємозв'язок синтетичного й аналітичного обліку є результатом вертикального розрізу інформаційної системи бухгалтерського обліку, що складається з наведених вище рівнів: синтетичні рахунки, субрахунки, аналітичні рахунки.

Питання 4. Поточне узагальнення змін, що відбуваються у складі господарських засобів і їх джерел, здійснюють за допомогою оборотних відомостей. Оборотні відомості є способом, узагальнення оборотів і залишків за звітний період (місяць), а також засобом взаємозв'язку між балансом, і рахунками, що має важливе значення для контролю правильності облікових записів.

Оборотні відомості складають як за синтетичними, так і за аналітичними рахунками. У них відображають обороти за дебетом і кредитом рахунків, а також залишки (сальдо) на початок і кінець звітного періоду (місяця).

Оборотна відомість за синтетичними рахунками будується у вигляді багатографної таблиці за контокорентною формою, яка включає послідовно: назву синтетичних рахунків, початкове сальдо за дебетом або кредитом, обороти за місяць за дебетом і кредитом, а також кінцеве сальдо за дебетом або кредитом. За кожною графою оборотної відомості показують підсумки.

Оборотна відомість узагальнює дані поточного синтетичного обліку, даючи інформацію про зміни господарських засобів та їх джерел за звітний період, а також їх стан на початок і кінець звітного періоду.

Якщо правильно записані початкові сальдо (залишки) на рахунках, рознесені всі кореспонденції за рахунками (бухгалтерські проводки), підраховані обороти та виведені кінцеві залишки (сальдо), то в оборотній відомості мають місце три пари рівностей.

Рівність підсумків першої пари граф зумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу, який є підставою для запису на синтетичних рахунках початкового сальдо.

Рівність підсумків другої пари граф зумовлена подвійним записом операцій, згідно з якими кожна господарська операція в одній і тій же сумі відображається за дебетом і кредитом різних рахунків.

Рівність підсумків третьої пари граф зумовлена двома попередніми рівностями: якщо початкові залишки (сальдо) на синтетичних рахунках рівні між собою (баланс початковий), а також рівні суми оборотів за дебетом і кредитом (оборотний баланс), то і залишки (сальдо) на кінець звітного періоду в підсумку мають бути рівні між собою (кінцевий баланс).

Оборотну відомість за синтетичними рахунками використовують для складання бухгалтерського балансу і заповнення форми фінансової звітності. Отже, оборотна відомість за синтетичними рахунками є способом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів і характеристики руху засобів та їхніх джерел за звітний період.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками складають для узагальнення інформації в розрізі синтетичного рахунка. У зв'язку з тим, що одні аналітичні рахунки ведуть лише у грошовому вимірнику, а інші в натуральному та грошовому, то за цією ознакою оборотні відомості поділяють на два види:

•         оборотні відомості контокорентної форми;

•         оборотні відомості кількісно-сумової форми.

Оборотні відомості контокорентної форми ведуть за аналітичними рахунками розрахунків і джерел засобів оскільки аналітичний облік, як і синтетичний, тут здійснюється у грошовому вимірнику

Оборотні відомості кількісно-сумової форми ведуть за аналітичними рахунками товарно-матеріальних цінностей, оскільки тут використовують натуральний і грошовий вимірники.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками дає загальну інформацію про стан та рух господарських засобів і їх джерел, але недостатньо розкриває економічний зміст оборотів, їх структуру як за активами, так і за джерелами. Більш ефективною в цьому відношенні є шахова оборотна відомість. Шахову оборотну відомість будують за принципом шахової дошки.

Всі рахунки в ній записують двічі в одній і тій же послідовності: по вертикалі й горизонталі, за дебетом і за кредитом. Сума в клітинці шахової оборотної відомості показує, який рахунок дебетується, а який кредитується. Обороти за кожним рахунком деталізуються відповідно до кореспонденції. Це порівняно з простою оборотною відомістю дає ширшу картину змін господарських засобів та процесів, що відбулися. У шаховій оборотній відомості відображають залишки (сальдо) на початок і кінець місяця, що істотно поліпшує її обліково-аналітичні можливості.

Нормативні та регулюючі документи

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня-1999 p. № 996-XIV.

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операдій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

Контрольні запитання й завдання

1. Доведіть доцільність використання системи рахунків у бухгалтерському обліку.

2. Дайте визначення такому елементу методу бухгалтерсько го обліку як рахунки.

3. З яких елементів складається будова рахунка?

4. Який порядок визначення сальдо на рахунках бухгалтерського обліку?

5. Класифікуйте бухгалтерські рахунки залежно від обліку активів чи джерел їх утворення.

6. У чому полягає різниця у визначенні кінцевого сальдо в активних і пасивних рахунках?

7. Розкрийте, в чому полягає тісний взаємозв'язок між балансом і рахунками.

8. Поясніть економічну суть подвійного запису.

9. У чому полягає значення подвійного запису?

10. Охарактеризуйте бухгалтерську проводку як певну модель взаємопов'язаних рахунків.

11. Дайте порівняльну характеристику хронологічному і синтетичному обліку.

12. Дайте характеристику синтетичним і аналітичним рахункам.

13. Яке призначення синтетичного та аналітичного обліку?

14. Розкрийте взаємозв'язок між синтетичним та аналітичним обліком.

15. У чому полягає контрольна функція аналітичного обліку?

16. Назвіть значення додаткового групування однорідних аналітичних рахунків.

17. Процес організації поточного обліку.

18. Яка необхідність у використанні Журналу реєстрації господарських операцій і оборотної відомості?

19. Якою є побудова оборотної відомості за синтетичними рахунками.

20. Поясніть рівність підсумків граф оборотної відомості. Які можливі помилки?

21. У чому полягає сутність шахового принципу побудови оборотних відомостей?

22. Дайте порівняльну характеристику видам оборотної відомості.

23. Розкрийте контрольно-аналітичне значення і роль оборотної відомості.

Проблемні питання

1. Пояснення не застосування подвійного запису в позабалансових рахунках.

2. Переваги і недоліки оборотної відомості на паперових та електронних носіях інформації.

3. Шляхи удосконалення системи рахунків.

4. Перспективи розвитку видів оборотної відомості.

5. Автоматизація процесу організації поточного обліку.

Вправи для самостійної роботи

Вправа 1. Серед перелічених рахунків виберіть активні й пасивні: "Основні засоби", "Витрати на збут", "Короткострокові позики", "Знос основних засобів", "Статутний капітал, "Розрахунки з постачальниками, "Каса", "Виробничі запаси", "Відстрочені податкові активи", "Розрахунки за виданими авансами", "Розрахунки за податками", "Розрахунки з підзвітними особами", "Доходи майбутніх періодів", "Додатковий капітал", "Витрати майбутніх періодів", "Розрахунки за одержаними авансами".

Вправа 2. Початкове сальдо за рахунком "Виробничі запаси" становить 50 грн. За звітний період було оприбутковано на склад запаси вартістю 200 грн. Відпущено у виробництво запаси на суму 230 грн.

Необхідно побудувати рахунок, відобразити початкове сальдо, проведені операції та кінцеве сальдо.

Вправа 3. Для наведених господарських операцій зазначте кореспондуючі рахунки:
— придбано вантажний автомобіль за готівку;
— для виплати заробітної плати надійшла готівка в касу;
— виплачено заробітну плату працівникам;
— оприбутковано від постачальників матеріали;
— видано готівку підзвітній особі;
— одержано безоплатно малоцінні та швидкозношувані матеріали;
— нараховано заробітну плату робітникам основного виробництва.