Оцінка і калькуляція.

Тема: Оцінка і калькуляція.

1.Оцінка як елемент методу бухгалтерського обліку.

2.Порядок оцінки об’єктів бухгалтерського обліку.

3.Калькуляція як елемент методу бухгалтерського обліку.

4.Об’єкти обліку затрат і об’єкти калькуляції.

5. Методи калькулювання та їх характеристика.

Питання 1. Особливістю бухгалтерського обліку, яка відрізняє його від інших видів обліку, є відображення господарських засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому виразі, тобто у вартісному вимірюванні. Іншими словами, бухгалтерський облік відображає ті засоби, процеси та явища, які підлягають вартісному вимірюванню. З цією метою використовують такі елементи методу бухгалтерського обліку як оцінка та калькуляція.

ОЦІНКА – це спосіб вираження з допомогою грошового вимірника господарських засобів, джерел їх утворення  і господарських процесів.

Вона є складовим елементом бухгалтерського обліку, і не тільки тісно пов'язана з усіма іншими елементами, але й є передумовою їхнього функціонування. Вартісне вимірювання охоплює всі об'єкти бухгалтерського обліку: господарські засоби, їх джерела та господарські процеси. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" єдиний грошовий вимірник є важливим принципом бухгалтерського обліку і фінансової звітності, який проголошує: вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці, а саме у грошовій одиниці України — гривні.

Принципи оцінки

v  РЕАЛЬНОСТІ  - відображає відповідність грошового виразу вартості об'єкта затратам живої та уречевленої праці, вкладеної в нього.

v  АДЕКВАТНОСТІ оцінки вимагає точного обчислення фактичної собівартості всіх об'єктів обліку шляхом проведення інвентаризації та переоцінки.

v  ОДНАКОВОСТІ – на всіх підприємствах протягом тривалого періоду однакові засоби мають однаковий порядок оцінки, який регулюється органами, що здійснюють керівництво бухгалтерським обліком.

Питання 2. Основою оцінки засобів підприємств та здійснюваних господарських процесів є фактична собівартість. Для визначення її величини використовують калькуляцію. КАЛЬКУЛЯЦІЯ - це певні розрахунки з визначення собівартості одиниці окремих видів продукції, виконаних робіт і наданих послуг в розрізі встановлених статей, оформлені у вигляді документа.

 Процес здійснення, проведення цих розрахунків називається КАЛЬКУЛЮВАННЯМ.

Калькуляція є необхідною умовою обґрунтованої грошової оцінки, а грошова оцінка — невід'ємною складовою калькуляції, яка, власне, і забезпечує виконання калькуляційних розрахунків. Тільки грошова оцінка уможливлює облік та узагальнення всіх різноманітних витрат ресурсів і послуг. Способи оцінки і калькулювання досить тісно пов'язані між собою, а тому їх гармонічне поєднання, узгодженість дають змогу відобразити наявність та рух господарських засобів і процесів у грошовому вимірнику.

Види калькулювання

•         Планове - визначення планової собівартості продукції або виконаних робіт чи наданих послуг виходячи з планових витрат і планового обсягу продукції, робіт, послуг.

•         Нормативне - здійснюється на підставі діючих поточних норм витрат (норми витрат сировини, матеріалів та інших витрат.

•         Фактичне (звітне) - складається за даними бухгалтерського звіту про фактичні витрати на виробництво продукції та відображає фактичну собівартість продукції або робіт чи послуг.

Питання 3. Для підвищення практичного значення калькуляції, обґрунтованого спрощення техніки калькуляційних розрахунків важливе значення має правильне визначення об'єктів калькуляції та калькуляційних одиниць.

 Під об'єктом калькуляції слід розуміти окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва.

Об’єкти калькуляції

Ø  ОКРЕМИЙ ВИД ЧИ ГРУПА ОДНОРІДНОЇ ПРОДУКЦІЇ;

Ø  ПЕВНА РОБОТА;

Ø  ВИД ПОСЛУГ.

Послідовність узагальнення витрат і калькуляції

1. На рахунки обліку виробництва відносять прямі витрати.
2. Розподіл непрямих витрат.
3. Списання втрат від браку.
4. Підсумування витрат на виробництво:

         - за статтями;

         - за видами продукції, послуг;

         - виробничими підрозділами;

         - виробництвом в цілому.

5. Розрахунок калькуляції фактичної собівартості.
6. Контроль плану із собівартості щодо нормативу;
7. Аналіз собівартості та визначення результату.

Питання 4. Методи калькулювання собівартості продукції

• Простий
• Нормативний
• Позамовний
• Попередільний

Простий метод використовується в однопродуктових виробництвах. На цих виробництвах усі витрати відносять на цей продукт. Найчастіше це відбувається в одному виробничому підрозділі. Собівартість одиниці продукції калькулюється шляхом розподілення усіх витрат на кількість виробленої продукції.

У таких послідовних виробництвах використовують попередільний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. При цьому витрати обліковують за кожним переділом (цехом), передають з переділу на переділ, і на останньому калькулюють собівартість готової продукції.

У складних паралельних виробництвах, коли в ряді основних цехів паралельно виготовляють окремі частини, вузли, а потім збирають у збиральному цеху, використовується позамовний метод.  При цьому методі всі витрати збираються (групуються) за замовленнями, для виконання яких вони здійснені. Собівартість одиниці виробу визначається шляхом розподілу всіх витрат за замовленням на кількість виробів, випущених у рамках замовлення.

Витрати можуть обліковуватись фактично або за нормативним методом. Останній полягає в тому, що витрати обліковуються за нормами, а фактична собівартість визначається як алгебраїчна сума витрат за нормами, відхилень від норм, а також змін норм.

Нормативні та регулюючі документи

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 966-XIV.

2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР.

3. Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 3 грудня 1990 р. № 508-Х1І зі змінами і доповненнями.

4. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт і послуг) у промисловості, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 1996 р. № 473.

5. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку: 7 "Основні засоби", 8 "Нематеріальні активи", 9 "Запаси", 10 "Дебіторська заборгованість", 11 "Зобов'язання", 42 "Фінансові інвестиції", 15 "Дохід", 16 "Витрати".

Контрольні запитання й завдання

1. Розкрийте зміст поняття "вартісне вимірювання".

2. Дайте визначення понять "оцінка" та "калькуляція", порівняйте їх.

3. Які методи (основи) оцінки передбачені в МСБО? Коротко охарактеризуйте їх.

4. Розкрийте зміст оцінки з історичною собівартістю.

5. Наведіть приклади поєднання різних методів оцінки, які передбачені стандартами обліку.

6. Розкрийте зміст поняття первісна вартість активу (на прикладі основних засобів).

7. Що таке "справедлива вартість"? Наведіть приклади ситуацій, коли використовується такий спосіб оцінки?

8. Як здійснюється оцінка нематеріальних активів у процесі їх використання?

9. Які варіанти оцінки фінансових інвестицій і в яких випадках використовуються?

10. Як оцінюють різні види виробничих запасів?

11. Розкрийте зміст поняття "чиста вартість реалізації".

12. Розкрийте зміст групування витрат за економічними елементами. Які економічні елементи витрат виділяють?

13. Охарактеризуйте групування витрат за статтями калькуляції. Які ще класифікації витрат існують?

14. Які є методи калькулювання собівартості виробництва продукції? В яких випадках вони використовуються?

Проблемні питання

1. У чому полягає суттєва різниця між поняттями "калькуляція" і "калькуляційний облік"?

2. У чому полягає прерогатива використання групування за статтями калькуляції?

3. Перспектива застосування і шляхи подальшого розвитку методів калькуляції.

Вправи для самостійної роботи

Вправа 1. Майно магазину "Тканини" становить: 45 грн готівкою в касі, 120 м тканини, 80 котушок ниток та різних дрібниць на загальну суму 210 грн. Визначіть загальну суму активів магазину, якщо відомо, що 1 м тканини коштує 10 грн 25 коп., 1 котушка ниток — 2 грн 75 коп.

Вправа 2. Фірма "Фатум" 01.01.16 купила автомобіль за 15 000 грн. Нарахуйте амортизацію за 2 роки та визначте балансову вартість автомобіля на 01.01.2018.

Вправа 3. На виробництво 120 кг цвяхів пішло 130 кг заліза, за ціною 78 коп. за 1 кг. За виробництво 100 кг цвяхів робітник отримує 80 грн. Витрати на обслуговування процесу виробництва склали 23 грн, витрати електроенергії — 20 грн, витрати на реалізацію — 18 грн.

Визначте собівартість 1 кг цвяхів, його оптову та роздрібну ціну, якщо фірма очікує отримання прибутку в розмірі 40 %, ПДВ — 20, торгова націнка — 20 %.